Під культуру відводять освітлені сонцем закриті від холодних вітрів ділянки. Грунт повинен бути родючим, легким, пухким і чистим від бур'янів. Її готують завчасно: проводять лущення, глибоке оранку і культивацію з одночасним боронуванням. Під оранку вносять гній – 20-30 т/га, суперфосфат – 300-400 кг/га, калійну сіль – 100-150 кг/га. Посадковий метеріал висаджують восени або ранньою весною з площею живлення 60-70Х30-40 см. Сіють ранньою весною або під зиму. Насіння при весняному посіві закладають на глибину 1-1,5 см, норма висіву 4-5 кг/га.

Насіннєвий спосіб розмноження дозволяє отримувати за один сезон велику кількість посадкового матеріалу. Сіють чебрець навесні у парники чи гряди. Насіння у нього дрібне, сходи погано помітні, тому при ґрунтових посівах потрібно уважно спостерігати за їх розвитком, не дозволяючи бур'янам заглушувати сіянці. Можна вирощувати розсаду також у кімнатних умовах або теплицях, висіваючи насіння з березня до початку травня.

Чебрець – морозостійка, невибаглива рослина. Під сніговим покривом легко переносить зиму. На відкритих місцях в умовах малосніжної зими необхідне укриття лапником, який оберігає рослини та від весняних сонячних опіків.

Чебрець – морозостійка, невибаглива рослина. Під сніговим покривом легко переносити зиму. На відкритих місцях в умовах малосніжної зими необхідне укриття лапником, який оберігає рослини та від весняних сонячних опіків.

Збір врожаю. Урожай забирають на початку масового цвітіння, починаючи з другого року життя. Першу зрізання надземної маси проводять у червні, другу – у вересні – жовтні.