Вівсяниця лугова (костриця лучна) – це багаторічна нещільнокущова верхова злакова трава зі стеблом 120 см заввишки.

Листя лінійні, плоскі, яскраво-зелені, з нижньої сторони блискучі, по краях шорсткі, вузькі або середньої ширини, які варіюються по довжині. Суцвіття – довгаста, завдовжки близько 20 см, більш-менш одностороння волоть, яка стиснута до і після цвітіння, а під час цвітіння розлога. Має добре розвинену мочкувату кореневу систему, деякі корені можуть проникати в ґрунт на глибину 1,5 м. Добре відростає після скошування. Костриця може використовуватися як декоративна рослина, і як газонна трава. Рослина має величезну цінність у вигляді силосної (2-3 укоси) і пасовищної (4-5 циклів) культури.

Спосіб посіву суцільний рядовий, норма висіву 15-20 кг на 1 га. Глибина закладання насіння на легких ґрунтах 3-4 см, на ґрунтах середньої щільності 2-3 см, на важких ґрунтах не більше 1,5-2 см. За темпами розвитку костриця відноситься до середньостиглих видів. Приблизно через 2 тижні після цвітіння насіння дозріває.

Трава досить посухостійка, також може витримувати нетривалі затоплення. Більш підходить для неї ґрунти помірної вологості, багаті перегноєм, пухкі суглинки. Також добре росте вона на осушених низинних торфовищах, досить вологих супесях, за винятком перезволожених, сухих, дуже кислих і бідних ґрунтів.